Станіслав Болеславович Чернілевський (*6
липня 1950, Жван) - поет, кіносценарист, кінооператор, режисер
кінодубляжів українською мовою. Учасник Революції Гідності, на якій отримав три
кульові поранення у ніч з 18 на 19 лютого 2014.
Етнічний поляк Станіслав Чернілевський народився на
Вінниччині. «Я народився поміж двох річок — невеличкою річкою
Жван з її мілинами та
глибинами та могутнім і тихим Дністром з його
вирами та потужною течією, — так поетично починає про себе розповідь сучасний український письменник Станіслав Чернілевський. — Може, через те я так люблю водночасі найтонші,
найдрібніші порухи і великі, могутні рухи. Десь у четвертому класі я зіграв на сцені першу роль — хлопчика, що вкрав на колгоспному полі огірки, а мама його присовістила, і він, каючись, відніс їх назад....
Береги Дністра, де я жив, були райськи благодатними: там росли колгоспні груші, яблука, сливи, абрикоси, виноград. Там були баштани. Природно, що поночі ми, хлопчаки, ватагою пробиралися ярами й цупили кавуни та дині або ж огірки та помідори, поки сторож не гнався за нами.
У житті було не так, як на сцені, але що дивно: обидві ролі я грав по-дитячому
щиро й самовіддано. Правди є різні, а істина одна. Як і одне дитинство на все життя. Воно завжди — щастя. Може, єдине щастя в житті. Найдорожче.
Як матір».
Талант до поетичного слова виявився рано: він, бувши учнем четвертого класу, надрукував у районній газеті свій перший вірш проТараса Шевченка. Пізніше Станіслав Чернілевський навчався навпереміну в трьох вищих навчальних закладах: Київському університеті на філологічному факультеті, у Київському театральному інституті на факультеті кінорежисури, а також у Вінницькому педагогічному інституті. Упродовж життя працював учителем, потім на кіностудії імені О. Довженка.
Зараз працює режисером і редактором на ТРК «Студія 1 + 1», зокрема відповідає за дубляжі українською мовою іноземних фільмів. Багато уваги приділяє студентам Київського національного університету театру, кіно й телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Ось яка багатогранна діяльність Станіслава Чернілевського.
А тепер переконайся і в поетичній обдарованості письменника, прочитавши деякі його вірші.
У поезії С. Чернілевського ти познайомишся з матір'ю письменника — відчуєш те тепло, яке несуть матері впродовж усього життя.
Кінорежисура — мистецтво постановки кінофільмів.
• • •
Теплота родинного інтиму.
Ще на шибах досвіток не скрес.
Встала мати. Мотузочком диму
Хату прив'язала до небес.
Теплота родинного інтиму.
Ще на шибах досвіток не скрес.
Встала мати. Мотузочком диму
Хату прив'язала до небес.
Весело і з ляском серед печі
Полум'я гуляє по гіллю.
Ковдрою закутуючи плечі,
Мати не пита, чому не сплю.
Полум'я гуляє по гіллю.
Ковдрою закутуючи плечі,
Мати не пита, чому не сплю.
Вже однак зникає гіркотина,
Не катує серце печія.
Знову я — малесенька дитина,
Мати знає більше, аніж я.
Не катує серце печія.
Знову я — малесенька дитина,
Мати знає більше, аніж я.
Матері розказувать не треба,
Як душа світліє перед днем
В хаті, що прив'язана до неба
Світанковим маминим вогнем.
Як душа світліє перед днем
В хаті, що прив'язана до неба
Світанковим маминим вогнем.
• • •
Забула внучка в баби черевички...
Дитячим сміхом бризнувши в зело(1),
За повелінням вікової звички
Перекотилось літо за село.
Дитячим сміхом бризнувши в зело(1),
За повелінням вікової звички
Перекотилось літо за село.
Махнуло рученятко в бензовозі
І курява вляглась після коліс.
А бабка все стояла на дорозі,
Хустинкою торкаючись до сліз.
І курява вляглась після коліс.
А бабка все стояла на дорозі,
Хустинкою торкаючись до сліз.
І вийшли в небо зорі-жаровички,
І тихо бабка посеред села
Малесенькі дитячі черевички
У спорожнілу хату занесла.
І тихо бабка посеред села
Малесенькі дитячі черевички
У спорожнілу хату занесла.
Лягла собі. І світло не світила.
Торкнулась черевичків перед сном —
І осінь їй тихенько опустила
Горіховий листок перед вікном.
Торкнулась черевичків перед сном —
І осінь їй тихенько опустила
Горіховий листок перед вікном.
- (1) Зело (застаріле, поетичне) — зелені дерева, кущі, трави тощо.
Комментариев нет:
Отправить комментарий